Ідеальне місце для життя - яке воно?
Кружляючи центральними частинами великих і малих міст України, "Містограф" спостерігає за життям містян й організацією просторів. Зазвичай за 3-4 дні в центрі будь-якого міста починаємо почувати себе вільно, бо вже встигли побудувати власні маршрути, відвідати заклади, замалювати цікаві деталі, познайомитися з місцевими. Інколи ми шукаємо привід вийти з центральної частини міста. І її межа завжди відчутна. Це починається з фізичної форми вулиць, які стають ширшими й більш зручними для автомобілістів, аніж пішоходів. Архітектура стає вищою, а забудова менш щільною.
Нам завжди подобається центр, коли він має органічну основу, тобто створюється громадою роками. Нас ваблять старі міста, бо вони наповнені асиметрією, деталями, різноманітністю форм і надвірних просторів навколо них. У центрі старого міста нас оточує архітектура людського масштабу, де все цікаве відбувається на рівні очей. Як правило, центральну частину міста можна пройти за 15 хвилин і задовольнити всі потреби, бо тут щільно розташовані адміністративні будівлі, заклади освіти, медичні центри, театри, кав'ярні та дитячі садочки.
Цікаво, що родина Містограф усе життя провела в місті-мільйоннику - Харкові, кілька років довелось прожити в Києві та Львові, а майже рік тому переїхала до містечка, яке ледь нараховує 70 тисяч. Чи з’явилась у нас клаустрофобія? Ні. Ми побачили, що таке потенціал пішохідного міста. І саме це хочеться розвивати й просувати. Як образ і тренд життя. Ось декілька ідей щодо міста Коломиї, якими хочеться поділитись із нашим читачем.
Ми звернули увагу на те, що населення Коломиї активно користується власним автотранспортом навіть на короткі відстані, хоча місто невелике. До речі, ми, тимчасово влаштувавшись у самому центрі біля ратуші, можемо задовольнити всі свої життєві потреби максимум за 15 хвилин: дійти до поліклініки, супермаркету, ремонту взуття, школи чи ветеринарної консультації. Тут є все, що необхідно мешканцю в швидкому доступі. Машина потрібна тільки щоб виїхати за місто або переміститись в обласний центр. Історичний центр міста цілковито міг би відмовитись від руху транспорту, а містяни тільки б виграли : повернули б тишу й чисте повітря.
Девід Сім у своїй книзі "М'яке місто" написав так: "Місто - це платформа для життя, яке ми прагнемо прожити". Цей вислів підкреслює тісний зв'язок людей у місті, і відображення міста в людях. Так само, як ми програмуємо власне життя, ми формуємо простори навколо себе. Зріз культурних цінностей, ментальності, соціального статусу людей у суспільстві - усі ці поняття проявляються у формі від мікрорівня (сучасні музичні уподобання підлітків, виражені через графіті на парканах) до використання сучасних технологій проєктування архітектурних споруд (новітні інженерні конструкції та матеріали, урбаністичні простори для дозвілля, як скейтпарк на районі).
Саме тому хочеться побачити в Коломиї більше дизайну, щоб кожна частина міста мала свою родзинку, привертала увагу. Не вистачає глибини, концентрації, нашарування. Адже саме в такому структурному “безладі” існує багатство сприйняття, бажання залишитись, аби спостерігати та взаємодіяти. І тоді місто можна відчути: хто ці люди навколо нас, як живуть, що їм подобається? Такі вкраплення мають створюватись громадою під керівництвом урбаністів, які досліджують запити коломиян. Наприклад, ми звернули увагу на декілька сучасних столів для тенісу у сквері Франка, але ніколи не бачили, щоб вони використовувалися. Стає очевидним, що ініціатива поставити столи для тенісу йшла не від потенційних користувачів, а від бажання керівництва зробити щось гарне для міста без дослідження його потреб.
Величезний потенціал, який у Коломиї тільки починають розкривати, - це наявність води в місті. Два озера, Міське й Шевченківське, річки Радилівка й Млинівка, що впадають у Прут, надають можливість розвинути рух навколо них, побудувати прогулянкові маршрути, зони відпочинку біля води. Звук і відображення - це те, що розширює сприйняття мешканця. Згадайте розтиражований образ вечірнього Нью-Йорка, відображеного у воді. Чисті водойми в сучасному місті та доступ до них - суперважливе досягнення.
У процесі життєдіяльності кожен стикається з вибором, викликами та пропозиціями: жити в мегаполісі чи провінційному містечку, бути постійно серед людей чи ховатись в екопоселенні далеко від міста. В усьому є свої переваги й недоліки. Але будь-який період життя людини важливий для її комфортного розвитку та перебування і має співпадати з тим, що може запропонувати середовище міста чи містечка.
Тож прислухаймось до себе, щоб віднайти своє ідеальне місце для життя.
Авторка текстів: Тетяна Яковлева / Редактура: Ярослав Яковлев / 2024
